Європа є континентом, що нагрівається найшвидше: з середини 1990-х років температура тут зростає приблизно на 0,56°C за десятиліття, що більш ніж удвічі перевищує середній світовий показник.
У зв’язку з цим стрімко зростає попит на кондиціонери та інші системи охолодження, адже їхня роль у захисті людей від екстремальної спеки стає дедалі важливішою. До кінця червня 2026 року Європа вже пережила дві потужні хвилі спеки: одну в травні, а іншу — в червні. Наприкінці травня над Західною Європою утворився «тепловий купол», що приніс рекордну для цього місяця спеку, особливо в західній частині Франції. На значній території країни температура перевищувала середні сезонні показники на 15°C. Під час цієї надзвичайно ранньої та інтенсивної хвилі спеки у Франції, Ірландії, Португалії та Великій Британії було зафіксовано найвищі травневі температури за весь час спостережень.
Ще одна хвиля спеки охопила Європу в останні десять днів червня. Експерти пояснили, що «тепловий купол» утримував гаряче повітря над континентом протягом кількох днів, спричиняючи підвищення температури та посилюючи наслідки глобального потепління. Виснажлива спека поширилася всією Європою. 23 та 24 червня Франція пережила найспекотніші дні за всю історію спостережень: у західних регіонах температура сягала 39–43°C. Показник ITN (національний температурний індикатор Франції, що розраховується як середнє значення денних і нічних температур за даними 30 метеостанцій) 24 червня досяг 30°C — це найвище значення з початку ведення обліку в 1947 році.
24 червня також стало найспекотнішим червневим днем у Великій Британії: у Ваттішемі (південно-східна Англія) стовпчик термометра піднявся до 36,9°C. Тим часом в Іспанії було зафіксовано найвищу середньодобову температуру з 1950 року. Попередні дані також свідчили про безпрецедентні для червня температури в низці населених пунктів Австрії, Угорщини, Нідерландів, Польщі та Швейцарії; у багатьох місцях під час цієї хвилі спеки було перевищено попередні температурні рекорди.
28 червня в Ніссемюнде-Кошені (земля Бранденбург, Німеччина) було зафіксовано температуру 41,7°C — найвищий показник, коли-небудь зареєстрований у країні. Екстремальна спека пошкодила окремі ділянки автобанів, що призвело до їх тимчасового перекриття поблизу Берліна, а національний залізничний оператор Deutsche Bahn (DB) та інші залізничні компанії радили утриматися від поїздок без нагальної потреби в піковий період спеки. Того ж дня, 28 червня, у Доксанах (Чехія) термометри показали 41,9°C — абсолютний температурний рекорд для цієї країни, тоді як у Данії 27 червня поблизу Оденсе було зафіксовано 36,6°C, що стало новим національним максимумом. Країни Північної Європи також не оминула спека: на півдні Фінляндії під час червневої хвилі тепла температура сягала майже 30°C, що є незвично високим показником для цього регіону. Ця хвиля спеки також спричинила масове явище «тропічних ночей», коли температура повітря вночі не опускалася нижче 20°C. Такі умови можуть посилювати навантаження на серцево-судинну систему та порушувати сон.Поєднання екстремальної денної спеки та стабільно теплих ночей дедалі більше позначалося на здоров’ї населення. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), із червневою хвилею спеки спочатку пов’язували понад 1300 випадків надлишкової смертності. Французьке відомство охорони здоров’я спершу повідомляло про близько 1000 таких випадків (переважно серед осіб віком від 65 років), а згодом, на початку липня, збільшило цю оцінку до 2000. Генеральний директор ВООЗ назвав теплове навантаження «тихим убивцею» та закликав уряди європейських країн впроваджувати плани дій щодо захисту здоров’я під час спеки (HHAP). Зростання популярності кондиціонерів: нещодавні хвилі спеки продемонстрували вразливість Європи до екстремально високих температур.На цьому тлі європейці, виснажені двома хвилями спеки, що пройшли одна за одною, і стурбовані тими, що ще попереду, дедалі більше усвідомлюють необхідність заходів для пом’якшення наслідків екстремальних температур. Європейські міста й регіони впроваджують заходи зі зниження впливу сильної спеки, зокрема створюють затінок за допомогою дерев та архітектурних елементів, як-от віконні вілюрні чи зовнішні жалюзі. Однак старі будівлі та вже сформоване міське середовище часто неможливо кардинально змінити, а зі збільшенням частоти хвиль спеки такі заходи можуть виявитися недостатніми. Як наслідок, розширення доступу до систем кондиціонування повітря стає дедалі важливішою складовою реакції Європи на екстремальну спеку, адже багато домогосподарств на континенті досі не мають такого обладнання. За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), загальний рівень оснащеності кондиціонерами в Європі становить лише 20%. Цей показник варіюється від 25% у Франції до близько 50% в Італії та Іспанії, тоді як у Японії та США він сягає близько 90%. Утім, ставлення до кондиціонерів, схоже, починає змінюватися. Прикладом цього є Франція: через стрімке зростання літніх температур французи поступово долають свої побоювання щодо використання кондиціонерів.
Червнева хвиля спеки викликала дискусії серед депутатів Національних зборів Франції.
Критики вважають план партії «Національне об’єднання» (RN) популістським і таким, що не має належного фінансового обґрунтування; вони також зазначають, що ця партія однією з останніх визнала реальність зміни клімату. Навіть екологи, які традиційно виступали проти поширення кондиціонерів, визнали, що в певних умовах — наприклад, у школах і лікарнях — їх використання може стати неминучим. Хоча екологи тривалий час стверджували, що кондиціонування сприяє зміні клімату через споживання електроенергії, той факт, що значну частину електроенергії у Франції виробляють атомні електростанції, змінює характер цієї дискусії. Крім того, у розпал останньої хвилі спеки прем’єр-міністр Себастьян Лекорню схвалив встановлення 30 000 кондиціонерів у лікарнях, підтримавши відповідну пропозицію міністра охорони здоров’я. Цей захід є частиною ширшого пакета, що передбачає виділення 100 мільйонів євро (близько 114 мільйонів доларів США) місцевим органам влади для вирішення нагальних потреб у системах охолодження в лікарнях та медичних закладах, найбільш вразливих до екстремальної спеки. По всій країні споживачі також шукали способів швидко врятуватися від спеки, що спричинило різке зростання попиту на портативні кондиціонери. Дискусія щодо використання кондиціонерів не обмежується лише Францією. На рівні Європейського Союзу (ЄС) Європейська комісія (ЄК) пообіцяла активізувати зусилля з адаптації до зміни клімату після смертоносних хвиль спеки; відповідну стратегію забезпечення кліматичної стійкості має бути представлено в четвертому кварталі року. Поки що ЄК утримується від зайняття чіткої позиції в цій політичній дискусії, надаючи перевагу так званому «комплексному» підходу. Він передбачає насамперед зниження температури в приміщеннях завдяки кращій теплоізоляції та продуманому дизайну, а також використання ефективних систем охолодження там, де це справді необхідно. Цей підхід планується детальніше розробити в майбутній Стратегії опалення та охолодження, запланованій на 2026 рік. Ще кілька десятиліть тому прем’єр-міністр і засновник сучасного Сінгапуру Лі Куан Ю назвав кондиціонер «найважливішим для нас винаходом, можливо, одним із найвизначніших винаходів в історії», зазначивши, що він «змінив саму природу цивілізації, уможлививши розвиток у тропіках». Те, що колись вважалося рішенням, актуальним лише для найспекотніших регіонів світу, сьогодні стає необхідністю далеко за їхніми межами. Оскільки глобальна температура продовжує зростати, Європа — і світ загалом — можуть дедалі частіше стикатися з реальністю, притаманною тропікам: без надійних та енергоефективних систем охолодження під загрозою опиняються як здоров’я населення, так і економічна діяльність. Для європейських політиків забезпечення доступу до ефективних та екологічно безпечних систем кондиціонування й інших засобів охолодження більше не є другорядним питанням; це пріоритет, відкладати вирішення якого вже не можна.
